25-й кадр Валерія Дерев'янка

Спогади про виставку

Згадує Л. М. Черкаський - заслужений працівник культури України.

Хто в цей весняний день відчинить двері музею театрального, музичного і кіномистецтва України, відразу "зануриться" в майстерню театрального художника, маючи змогу ніби простежити шлях мистецького творіння від перших ескізних штрихів до омріяного авторською фантазією середовища, в якому має "зажити" його величність актор.

Вже біля входу Вас зустріне барвиста вішалка з таким же халатом художника, його мольберт, численні етюдники, палітри, пензлі - все це деталі речового колажу, що вводить відвідувача в мистецьку "кухню" художника, в якій і народжуються сценічні - і кіно декорації, прекрасні пейзажі, натюрморти та інші сповнені глибокого філософського змісту живописні полотна.

"25й кадр" - так назвав власну виставку, присвячену своєму 50-літньому ювілею один з учнів видатного сценографа Данила Лідера - художник Валерій Дерев'янко.

Вже самою назвою митець запрошує не до поверхового світосприйняття його творів, а до пошуку їх глибокого підтексту...

Якось особливо виділена на початку виставки тема арлекіно. Сповнені глибокого трагізму очі коміка дивляться і з декоративного щита виставки, і з ескізів декорації, які художник готував до програми в Київському Державному цирку, де працював одразу після навчання в Київському Державному художньому інституті. Можливо в житті художника ця тема значить більше ніж просто факт творчої біографії.

Про широту ерудиції художника говорить навіть той тематичний діапазон, в якому вже довелося творити художнику. Від "Антігони" Софокла - екзаменаційної роботи молодого художника - до "Гайдамаків" Т. Шевченка в Черкаському обласному музично-драматичному театрі, від дитячих казок в колишньому Київському театрі естради - до "Мини Мазайла" М. Куліша і "Одержимої" Л. Українки в Ніжинському драматичному театрі ім. М. Коцюбинського.

Багато його ескізів можна розглядати не лише як компонент вистави, а і як самостійний твір образотворчого мистецтва. Такий ескіз до вистави "Одержима" в якому з завіси дивляться на нас всепроникаючі очі Ісуса Христа, така панорама до концертної вистави "Як у нас на Україні", де в місячному сяйві сільського пейзажу майстерно відтворено колорит української ночі.

Ескіз до дитячої вистави "Чудеса с доставкой надом" А. Хайта і Е. Успенського ніби продовжує в перспективі до небосхилу сценічний простір і таким чином підсилює віру юного глядача в магічну дію театрального дійства.

Окремою сторінкою творчої діяльності В. Дерев'янка стала його участь в кіно проекті Юрія Ільєнка "Молитва за гетьмана Мазепу", про що відвідувачі можуть дізнатися зі спеціального відеофільму, який демонструється тут же на виставці.

Значну частину виставки складає творчий доробок автора, в якому він виступає як непересічний різножанровий живописець. І перш за все слід відзначити твори в яких символічно передано глибокі філософські роздуми, людські почуття, узагальнення: "Реквієм" А. Шнітке, "Коріння мого життя", "Сакральний образ", "Метафора буття", "Будинок якого вже нема", серія монотипій "Звуки іншої планети" та інші. В цьому зоровому ряду особливо відчутна симфонія людської всеоб'ємності.

В пошуках образності В. Дерев'янко не вдається до традиційних символів. Наприклад, в його полотнах "Травневе сонце", "Гімн світлу", "Сонячний танок" ми не бачимо ні яскравих сонячних променів, ні сонячних галявин, ні самого сонця: ми відчуваємо його в оригінальній кольоровій гамі, м'яких півтонах, якими окрашене буяння природи.

Представлені на виставці численні натюрморти та пейзажі приваблюють не лише своєю красою, а й виключно українським колоритом. Такі натюрморти "Червоні маки", "Соняхи", "На Спаса", "Бузок", пейзажі "Зимовий день", "Весняний цвіт", в яких все - від виписаної квітки до глечика, червоних яблук чи бджолиного вулика - просякнуте українською сутністю.

Звертає також на себе увагу цикл пейзажів, написаних автором на Соловецьких островах, де він побував у 1990 р. "Соловецький Кремль", "Секірна гора", "Святе озеро" та інші полотна цього циклу відбивають авторське сприйняття величної, суворої хоча й красивої природи північного краю. Водночас у тональності соловецьких пейзажів, у їх багряному відтінку відчутні тривожні інтонації так зрозумілі сучасникам.

Вцілому виставка, як і представлений на ній багатожанровий творчий доробок автора, заявила про талановиту і неповторну особистість художника, твори якого не лише діставляють естетичну насолоду, а й справляють глибоке емоційне враження, примушують замислитись в пошуках того "25го кадру", що підсвідомо залишає слід в людській душі.